avvocato_oleg (avvocato_oleg) wrote in ua_antiment,
avvocato_oleg
avvocato_oleg
ua_antiment

САМОПРОГОЛОШЕНА ВОЗНЕСЕНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА. СОМАЛІ LAND

САМОПРОГОЛОШЕНА ВОЗНЕСЕНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА. СОМАЛІ LAND

Розкажу вам, котани, про Чорнобиль.
Правовий Чорнобиль, який відбувається сьогодні, прям зараз!
15 (п»ятнадцять) років з гаком відсидів за гратами в нелюдських умовах звичайний молодий хлопець. Замурували його в кам»яний мішок на довічне ув»язнення, ДОВІЧНЕ, повторю позбавлення волі в тюрмі строго режиму «суча» трійка Верховного суду України і два судді Апеляційного суду Миколаївщини – за вбивства, вчинені серійним маніяком і невстановленою особою. Прізвища «суддів» - відомі.
В Біблії є легенда про Содом і Гоморру. І в одній із версій Тори про Содом і Гоморру розповідається саме як про місце, де немає правосуддя як такого! Тобто правосуддя (в суспільстві перш за все) і в державі – були відсутні. В Содомі і Гоморрі – місцеві могли безпричинно вбити будь-якого путєшєствєнніка, іноземця тощо і кинути в канаву. І за це їм нічого б не було. Там були несправедливі суди. Нічого не нагадує?
Всі знають, що Господь зробив з цими двома містами. Він спалив їх до тла. Тому що там вже нічого не можна було виправити. Залишалося лише зпалити їх. Ці Содом і Гоморру. Цю історію розповідав мені колись Діма Гройсман, відомий правозахисник і Лідер ВПГ, який колись вчився на єврейського священника і вивчав філософію, релігію, і супутні науки в найкращих навчальних закладах закордоном. І от якщо Ви уважно дослідите історію, яка трапилась з молодим трактористом з Вознесенська – Миколою Сливоцьким наприкінці 2003-початку 2004 років, ВИ зрозумієте, що Содом і Гомора – нікуди не ділись. Вони – тут! В Україні. Миколу фактично живцем замурували в кам»яному склепі. І чекають, поки він помре. Всі ці «судді», мєнти і прокурори – всі хто фабрикував справу проти 20-ти річного тракториста заради лички на «погонах», заради з\п, підвищення по службі, покращення розкриваємості тощо – всі ці виродки – досі на свободі. Досі отримують зарплати і пенсії віід нас з вами, платників податків. Всі вони пречудово себе почувають і спокінісенько собі живуть.
Те, що це була не судова помилка, і цілеспрямоване, активне, заздалегідь сплановане і узгоджене між ментами-прокурорами-суддями Миколаївщини фабрикування кримінальної справи проти Миколи Сливоцького – свідчать ряд красномовних фактів.
Перше. Прокурори Волковський і Буц Гена – відпустили спочатку на волю серійного маніяка, насильника і вбивцю Сергія Кравченка (Таборовського маніяка), який вчинив вбивство гр.Кришталь Вєри 17 вересня 2003 року в селі Табаровка. Фактично маніяк вбив свою жертву в ста метрах від свого будинку в селі. Заховав тіло в кукурудзі. Всі адвокати і криміналісти знають, що серійні маніяки як правило в 99% випадків вбивають своїх жертв за місцем свого проживання – мешкання тощо. Що і трапилось в селі Таборовка Вознесенського району Миколаївщини.
Прокурори Волковський і Буц Гена відпустили серійного вбивцю Кравченка Сергія тому що, з нього просто не було чого вимагати – він був голий і босий. Не мав нерухомості, грошей, багатих родичів. На місце маніяка прокурори Волковський і інші – призначили Колю Сливоцького. Бо, розраховували, що змусять його маму і вітчима заплатити їм хабар за «непритягнення».
Щоб ви зрозуміли, що там відбувалось. Колю-тракториста викрали просто посеред біла дня на вулиці і помістили у підвал Вознесенського райвідділу Миколаївщини, так-так, це поруч із Врадієвкою. Тією самою Врадієвкою, де народ спалив райвідділ в свій час за безчинства міліції. Яка просто на робочому місці в робочий час гвалтувала місцевих жінок, дівчат тощо. Навіть не ховаючись. Це все одна область! Миколаївська. Сусідній район. Зашкварені менти з Вознесенська – мінялися – вони їхали на ротацію в Первомайськ, Врадіївку, а ті – їхали навпаки відповідно. Так відбувалось «оновлення» місцевих право(по)хоронців.

Друге. Тортури і Катування, погане поводження на досудовому слідстві

Зізнання в тому, чого не скоював - комбайнер Коля Сливоцький змушений був дати після ночі в лєсополосє, де його міліціонери підвішували на дибу ("палєстінскоє подвєшіваніє") - фірмєнний почерк Вознесенських ментів.
Так комбайнер написав першу явку і взяв на себе "глухарь": вбивство гр.Грачової, вчинене іншою особою (отпєчатки пальців вбивці і комбайнера - на сумочці потерпілої - не співпали). Плюс ніхто не взяв до уваги алібі Колі С.
Всі ці факти зафіксовані в матеріалах кримінального провадження
КП №42013160190000018 по ст.365 КК по катуванням Сливоцького.
http://reyestr.court.gov.ua/

Далі, мєнти і прокурори - увійшли в кураж.
І вирішили однім махом понавішувати всі "глухарі" по Вознесенську і району - на нещасного комбайнера - напів-сироту.
Для цього Колю вкинули у підвал місцевого райвідділу, де катували денно і ночно!

В підвалі Колю Сливоцького протримали без малого 120 (сто двадцять!!!) діб – без сну, без води, без іжі, туалету, прогулянок, права на телефонний дзвінок, чи навіть доступ до адвоката!!! Кожної ночі протягом всіх цих 4 міцясців нашого Колю-тракториста позбавляли сну двоє раніше засуджених: гр.Протуляк і гр.Волошин, які сиділи разом к Колєю в одній підвальній камері «кпз» розміром 2 на 3 метри, де постійно було від 8 до 12 осіб водночас! Там не було вікна, денного світла, вентиляції. Навіть туалету – не було тоді! Всі ходили на саморобні «туалети» - випалені цигаркою з двох чи 5- літрових пластикових пляшок «туалети». Все це – на очах один одного (перегородок звісно там не було). З людей – робили скотів! гр.Протуляк і гр.Волошин за сумлінне виконання своїх обов»язків – позбавлення Сливоцького сну і відпочинку вночі – отримували регулярно сигарети, каву, чай, наркотики (драп) від ментів Вознесенського Ровд і слідчого прокуратури Тимура Волковського. Так стверджує Сливоцький. І ці дані потім підтвердились. Нам допоміг начальник Миколаївського СІЗО, який надав письмові докази того, що всупереч рішенню суду по санкції Сливоцького – де зазначалось що на період досудового розслідування його мали тримати в СІЗО м.Миколаєва – його та мне було! Тобто Станом на 06.11.2003 року було рішення суду – про тримання Колі Сливоцького в СІЗО м.Миколаєва – бо там умови кращі, є прогулянки, є туалет, є вентиляції, є все. В т.ч. доступ до адвоката, наприклад, доступ до листування тощо. Можна передачі отримувати від родичів. Але Колю прокурори Волковський і Буц – свідомо тримали на підвалі. Ізольованому підвалі. Мамі Колі Сливоцького місцяь казали, що «не знають, де він»...Серце мами тракториста Колі – обливалось кров»ю весь цей час! Сина -вкрали фактично самалійські пірати. Скаржитись – немає куди! Всі скарги пиши -не пиши – приходять у Вознесенськ тим самим виродкам.

Третє. Міліцейський «АДВОКАТ»

Коли я був студентом, мені розповіли американський анекдот.
Перед Вами сидять: Гітлер, Сталін і адвокат. У вас – є револьвер. І ЛИШЕ ДВА набої!
Питання: Як Ви їх використаєте?
Правильна відповідь: обидва рази – в адвоката! А чому два? А щоби навєрняка!

У Сливоцького був саме такий «адвокат», за твердженнями мами тракториста – Світлани. Цей «адвокат» на прізвище Ягодін (з Вознесенська) був посередником-ходоком між прокурором Волковським Тимуром і родиною Сливоцьких. Напочатку листопада, одразу після арешту Колі Сливоцького – цей адвокат – друг Волковського – прийшов до мами Світлани додому на вулицю Виноградну у Вознесенську і, побачивши її будинок, запиптав її: «А скільки коштує Ваш будинок?»
Звичайний одно-поверховий кам»яний будинок у селі, де мешкала родина Сливоцьких: мама, відчим, Коля і маленька сестричка Аня. Мама Колі сказала, що коштує він десь 10-15 тисяч доларів США. Цей діяч «адвокат» Ягодін, за твердженнями мами Сливоцького, сказав їй наступне: «Давайте міліції і прокурору Волковському – 15 (пя»тнадцять) тисяч долларів США, і кримінальну справу проти вашого сина Колі Сливоцького – буде закрито». І пішов собі.
Вішенка на торт, згідно реєстру адвокатів України – дана особа отримала посвідчення і свідоцтво адвоката, і відповідно право практикувати і надавати адвокатські послуги – лише 03.02.2007! http://erau.unba.org.ua/profile/9657
Тобто через 3,5 (три +) роки після справи Сливоцького!!! Тобто навіть «де юре», і також «де факто» - на досудовому розслідуванні у Колі Сливоцького адвоката – не було! Адвокат Титух з»явився лише через три місяці, коли у Колі – в підвалі – Волковський Тимурчик і Компанія відморозків повибивали «явок» з повинною на весь район. По ходу «розкрили» таким чином два «глухаря», два вбивства – які вважалися нерозкритими до того. Зокрема вбивство Віри Кришталь і вбивство громадянки Грачової.
Якщо врахувати той факт, що Микола Сливоцький повернувся з армії через «дурку», тобто – в нього був «білий білет» від психіатра, довідка, що він намагався скоїти суїцид із-за розрива з дівчиною. Його ще влітку 2003 року поставили на «Д» обілк в місцевий психдиспансер. Виходить, що якщо він проходив в якості підозрюваного в справі про 2 (два) вбивства – зокрема вбивство гр.Кришталь Вєри з села Таборовка (яку реально вбив серійний маніяк Серьожа Кравченко 17.09.2003), і вбивство гр.Грачової у Вознесенську – то підозрюваному трактористу Миколі Сливоцькому з першої хвилини після затримання В ОБОВ»ЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ ПОВИНЕН БУВ БУТИ НАДАНИЙ АДВОКАТ – ЗАХИСНИК З ЛІЦЕНЗІЄЮ (АДВОКАТА)!
А цього зроблено – не було, бо мета у ментів і прокурорів була одна – вибити з його родини кошти за «непритягнення». Сомалі ленд!!!

Четверте. Порушення права на захист і права на справедливий суд

Як це найгрубейше порушення права на захист не побачили судді Царюк ВВ і суддя Войтовський Серьожа з Апеляційного суду Миколаївської області – мені не відомо, але тим не менш, на підставі одних лише «явок», вибитих під тортурами аж за 3 (три) с\з в справі про подвійне вбивство – Сливоцькому впаяли П\Ж тобто пожиттєве позбавлення волі! Запам»ятайте прізвища цих виродків - Царюк ВВ і Войтовський. П\Ж 20-ти річному трактористу, бо він осмілився яне заплатити хабар місцевій ментовсько-прокурорській і суддівській мафії.

V. «СУЧІ Трійки»
Коли справа Сливоцького нарешті дійшла до касації -тобто до ВСУ. Його судили «заочно». Тобто Сливоцький каже, що судді Верещак, Колєснік і Заголдний із ВСУ – на підставі одних лише вибитих під тортурами «явок» - визнала його винним у вчиненні вбивств гр.Кришталь і гр.Грачової.
Слід додати, що по гр.Грачовій є докази вчинення даного злочину іншими особами, аніж Сливоцький – бо на місці злочину знайшли на вєщдоках відбитки пальців убивці, які не належали Сливоцькому. І немає нічого по криміналістиці, що би зв»язувало траткориста із місцем злочину чи жертвою. Вони навть не були знайомі, і ніколи не бачились – не пересікались. Грачову реальний убивця, який досі розгулює на волі – спочатку пограбував – забравши її цінні речі: гроші, сумочку, документи тощо - а потім намагався згвалтувати. Далі убив потерпілу – вдарив по голові якоюсь залізякою, і сам втік. Місце злочину – це Вознесенська «Борщагівка» - тобто дуже кримінальний район. Жінка йшла сама вночі пішки через усе місто з роботи. Працювала на ринку прибиральницею, і в той трагічний вечір – змушена була до 01 ночі затриматися на роботі. Син її в той день Діма Грачов – тоді не забрав. Доречі, журналісти розкопали інфу, що пан Грачов – був другом слідчого Волковського Тимура, і той переконав потерпілого, що ніби-то Сливоцький убив його маму. От такі піроги.

Висновки
В сухом остаткє маємо. Тракторист Коля Сливоцький Без ВИНИ, БЕЗ Доказів був несправедливо засуджений «сучою трійкою» ВСУ й вже відсидів 15 (п»ятнадцять) років за злочин Таборовського маніяка Сергія Кравченка – вбивство Вери Кришталь 17 вересня 2003 року (маніяк Кравченко С. - раніше вже вбивав жінку при аналогічних обставинах, аналогічним способом, вбивство – поєднанне зі згвалтуванням\чи навпаки скоріше, і відсидів 14 (чотирнадцять) років в тюрмі за своє перше вбивство).

В Україні як в біблейській Содомі і Гоморі – немає дієвого механізму перегляду несправедливих\помилкових\ вироків, які набрали «законної» сили.
В Україні відсутні і прокуратура, і міліція – поліція, і суди – які могли б в цій справі встановити істину. Необхідно негайно звільняти жертву ментовсько-прокурорського і суддівського бєзпрєдєла Колю Сливоцького. Його донці в цьому році – вже виконалось 15 (п»ятнадцять) років! Дівчина виросла без тата! Бо ці виродки в погонах і мантіях у неї його вкрали. Як сомалійські пірати. І посадили на П\Ж в кам»яний мішок, без надії на звільнення. В Україні немає судів. Є Мафія, яка керує країною. Єдина надія в мене – на Євросуд у Страсбурзі, який має розставити всі крапки над «і».

Проект «Вбивці, які не вбивали»
063-36-00-911
Tags: arbitriary arrest, arbitriary arrests, arbitriary detention, article 6 echr, fair trial, human rights in ukraine, right for fair trial, slyvotsky, Вознесенск, Волковський Тимур, Гена Буц, Дунас Тарас, Кологривий, Коржан Олександр, Микола Сливоцький, Миколаївщина, Сливоцький, Ягодин Микола Васильович, вимагання хабара, катування, катування в міліції, катування та тортури в міліції, корупція, корупція в прокуратурі, корупція в судах, корупція в суді, прокурорський безпредел, суддя Верещак, суддя Верещак Віра, суддя Войтовський, суддя Заголдний, суддя Царюк, суддівське свавілля, суддівський бєзпрєдєл, тортури, хабарі, євросуд, єспл
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments