September 22nd, 2008

chtozaHUYnya
  • di_mur

Крым - пытки ради пыток

ВЕРНЕМСЯ К ДЕЛУ «ЕВПАТОРИЙСКОГО МАНЬЯКА»
title
Софья БАСАВРЮК

Такие дела, прямо скажем, редко доходят до суда. Милиция, которую в народе и так не очень любят, своих старается не сдавать, чтобы давать повода сравнивать своих сотрудников с бандитами.
Тем не менее в Симферополе начался суд над старшим лейтенантом милиции Станиславом Годуляновым, оперуполномоченным Евпаторийского горотдела МВД. По этому же делу обвиняется его сослуживец Олег Кошевой, который пока в бегах.
Напомним, как начиналась эта история.


В мае-июле прошлого года в Евпатории и ее окрестностях были совершены зверские убийства трех девушек, которые в одиночестве поздно ночью возвращались домой. Причина их смерти – удушение и множественные (от 10 до 14) колото-резаные ранения, нанесенные в основном в грудь, живот и спину. Одной жертве убийцы, мгновенно прозванного «евпаторийским маньяком», удалось выжить, благодаря ее показаниям милиция составила фоторобот преступника.

Aдвокат дает наставления подзащитному

title
Но уже 9 августа 2007 года начальник крымской милиции сообщил прессе, что маньяк арестован, это евпаториец, которому пока предъявлено обвинение по одному факту – нанесению телесных повреждений женщине. «Я внутренне, не как начальник главка, а как Могилев, уверен, что это он», – сказал генерал милиции Анатолий Могилев. Как евпаторийская милиция должна была расценить такой мессидж, как теперь говорят, своего шефа? Правильно расценила, как руководство к действию. Таким своим заявлением генерал вдохновил своих подчиненных на дальнейшие «подвиги». Потом, правда, оказалось, что внутренний голос обманул начальника главка. На этот счет у тогдашнего обвиняемого, которого так поспешно назначили убийцей, – Владимира Гетманенко теперь есть официальные документы. Он полностью оправдан, все обвинения с него сняты.

Слушать рассказ почти ослепшего человека о том, как выбивались из него признания, честно говоря, страшно.

– Меня жестоко избивали, по голове, по животу, по почкам, ломали ногу. У меня тогда была близорукость минус 13, теперь после 5 месяцев пребывания в КПЗ, многочисленных избиений – минус 18. Из-за травм головы, как говорит врач, началось отслоение сетчатки. Милиционеры, которые меня допрашивали, отняли у меня очки и сказали, что если я подпишу признание о том, что подрался с отдыхающими из России, которых я на самом деле и не видел, меня отпустят. Я не мог прочесть документ, который подписал. После этого меня отправили в ИВС. Там избивали, выбивали показания, говорили, что я выгоден им мертвый.

– Чьими же хлопотами вас все-таки освободили? - спрашиваем мы.

– Моей матери. Но после моего освобождения она, не выдержав напряжения, умерла. Поддержала меня и пресса, спасибо. Меня в городе многие знают, я работаю на кабельном телевидении, никто не верил этим обвинениям.

Гетманенко – отец и сын в зале суда
title
Теперь в клетке для подсудимых сидит один из тех милиционеров, которые тогда задержали Гетманенко и отчитались о поимке убийцы. Его, правда, обвиняют не в пытках, а в том, что внес в протокол заведомо ложную информацию. Те, кто заявлял о хулиганских действиях Владимира Гетманенко, назначенного милицией маньяком, не были потерпевшими, и подписавшиеся под документом свидетели таковыми тоже не являлись. То есть пока в суде речь идет о должностном подлоге, совершенном двумя старшими лейтенантами милиции. 

Подсудимый и его адвокат возражали против присутствия журналистов в зале суда, заявив, что таким образом будет оказываться давление на суд. Но судья Илья Ищенко разрешил телевизионщикам установить камеры, запретив фотосъемку со вспышкой. 

Подсудимый Станислав Годулянов был назначен на должность оперуполномоченного только 30 декабря 2006 года. А уже 31 июля 2007 с легкостью совершил, как говорится в обвинительном заключении, то самое «преступление в сфере служебной деятельности», за которое его теперь судят. Зачем этот хрупкий юноша пришел на работу в милицию? Неужели для того, чтобы бороться с преступностью и обеспечивать порядок и спокойствие в курортном городе? Скорее всего, чтобы самоутвердиться на фоне бесправных перед синим мундиром людей.

Впрочем, может оказаться, что и служебного подлога он не совершал, потому что свидетели в суд почему-то не явились, и вещественные доказательства не удалось доставить… 

Мы уже писали, что в суд предано дело о банде, составленной из работников линейного отдела милиции Симферополя. То есть уже вполне можно говорить об открытии карательного сезона для крымской милиции. Но так же возможно, что как осеннее обострение всякой болезни, он закончится с похолоданием.

Внимание общественности к суду над евпаторийскими милиционерами привлек Виталий Храмов, о котором наше издание уже не раз писало. Он же обеспечил присутствие в зале суда телекамер, которых так испугался подсудимый, хотя даже не знаком с потерпевшим. Для Храмова это дело принципа: он продолжает настаивать на утверждении, что в нашей стране действует режим апартеида, то есть система, когда русские люди фактически лишены гражданских прав. Храмов сравнивает нашу страну с Южно-Африканской республикой, где система апартеида была установлена законом. 

— Ведь Гетманенко подвергался в милиции настоящим истязаниям. И это были пытки ради пыток: современные методы позволяют достоверно установить преступника, когда на жертве остался его биологический материал, пригодный для экспертизы. Сотрудникам милиции не нужно было ногами и кулаками выколачивать признание, достаточно было сделать анализы.

— И почему на скамье подсудимых сейчас один старший лейтенант? – продолжает Виталий Храмов. – Где судья, давший санкцию на арест? Где прокурор, надзиравший за этим уголовным делом? Где старшие милицейские чины, которые «чувствовали», что поймали маньяка и даже прилюдно отчитались об этом, назвав преступником человека, из которого пытками выбили признание? Они как высшая каста, их прикрывает та система, которая сложилась в государстве, они остаются безнаказанными, когда их жертвой становятся русские люди. Это и есть отечественный апартеид в действии!




Фото вверху — 
с сайта zaletno.inf
chtozaHUYnya
  • di_mur

Кировоградские милиционеры "всегда готовы к подвигу" Ю.В.Луценко

18:18 22 сентября 2008
На Кировоградщине возбудили дело против 2 милиционеров за взятку и насилие над подозреваемым

Прокуратура Кировоградской области возбудила уголовное дело в отношении двух участковых инспекторов милиции за требование взятки в сумме 6 тыс. дол. и применения физического насилия с целью вынудить задержанного сознаться в совершении преступления.

Об этом сообщили в пресс-службе прокуратуры Кировоградской области, передает УНИАН.

Согласно информации пресс-службы, работники милиции требовали у жительницы Кировограда деньги, угрожая привлечением к уголовной ответственности ее сына, которого подозревают в хищении кабеля.

Факт получения взятки (4550 грн., 50 евро и 10 дол.) в помещении отделения милиции был задокументирован работниками отдела внутренней безопасности ГУБОП МВД Украины и Управлением СБУ в области.

Также установлено, что участковые инспекторы применяли к подозреваемому физическое насилие (незаконно лишили свободы, длительное время удерживали в наручниках, применяли электрошок), в результате чего он вынужден был подписать объяснение о совершении преступления.

Уголовное дело возбуждено по фактам получения взятки (ч.2 ст.368 Уголовного кодекса Украины) и превышения власти (ч.2 ст. 365).

Участковые инспекторы задержаны.

Расследование дела находится на контроле руководства прокуратуры области.

http://proua.com/news/2008/09/22/181842.html

потерпілим від катувань в міліції Київського вокзалу продовжують погрожувати вбивством

Шановні колеги,

моїм клієнтам (Володимиру Вородаю та Олесю Пересті) - потерпілим від катувань з боку працівників міліції ЛУ Південно-Західної залізниці у місті Києві в серпні 2008 року продовжують погрожувати вбивством.

Факти в справі: в серпні 2008 року працівники міліції ЛУ Південно-Західної залізниці у місті Києві незаконно затримали Володимира Вородая та Олеся Пересту. Їхні паспорти забрали та публічно викинули на смітник,
потім - протримали останніх під арештом 14 годин поспіль без будь-яких правових підстав чи пояснень,
при цьому жорстоко побили останніх.
Одного били залізним гаєчним ключем по голові (в результаті порвали губу),
а другого - розстрілювали по ногам і в пах з пістолету гумовими кулями. Воролоді навіть довелося робити операцію).

Треба сказати, що невідомі спочатку почали телефонувати Володі Вородаю (з "закритого" номеру) і текст такий:
"Якщо ти, С...(***) не забереш заяву з прокуратри, ми тебе закопаємо!!!".
Останній раз Вородаю дзвонили 07 вересня 2008 року.

На минулому тижні ми отримали від Київської Транспортної прокуратури лист-відмову, де прокурор зазначає - 6 пункт 2 КПК.
Фактично кримінальну справу проти працівників міліції ЛУ Київського вокзалу, причетних до катування (та й навіть просто за фактом жорстокого побиття!) прокуратура порушувати відмовилась (див. додатки)!

Днями Олесь Переста звернувся до районного суду зі скаргою на незаконну відмову прокуратури в порушенні кримінальної справи. Реакція була миттєвою... Пересті перезвонили невідомі та почали погрожувати вбивством.

Щойно, десь о 22-00 22.09.2008 мені телефонував Олесь Переста і сказав, що йому знову дзвонили на мобільний (з номеру 8-050-415-3386) і погрожували фізичною розправою, якщо він не відкличе скаргу з суду (скаргу на незаконну постанову Київської транспортної прокуратури).

прошу Вашої поради - що робити?
(Я вже сказав моїм підзахисним, аби вони взагалі не користувалися мобілками, проте цього замало).

Я переконаний, що до данних погроз причетний особисто заступник лінійного управління Південно-Західної залізниці у місті Києві (прізвище його я дізнаюсь завтра).

З повагою,
Олег В.
--
Sincerely,
Oleg Veremienko,
Attorney at Law

***
ПРОКУРОРУ
ТРАНСПОРТНОЇ ПРОКУРАТУРИ МІСТА КИЄВА
п.Берілашвілі З.В.

Копія: підполковнику міліції Огородніку М.О.,
Управління внутрішньої безпеки Південно-Західної залізниці у місті Києві
м. Київ, вул. Чапаєва, 6



Шановний пане прокурор!
Шановний Миколо Олексійовичу!

Я звертаюся до Вас від імені Володимира Вородая (а також Олександра Перести), які стали жертвами побиття з боку працівників міліції Лінійного управління Південно-Західної залізниці у місті Києві.
Нагадаю, що влітку 2008 р. мої довірителі – будівельники (Вородай та Переста) стали жертвою немотивованого насилля, яке застосовувалось до них працівниками міліції Київського залізничного вокзалу. Після прес-конференції 15.08.08 в Інтерфаксі, присвяченої цьому кричущому випадку беззаконня та свавілля з боку працівників міліції, які розстрілювали ні в чому неповинних громадян Вородая та Переста з пістолету (з гумовими набоями, в т.ч. стріляли в пах та інші частини тіла!!!), а також били потерпілих баєчним ключем по голові – нами були направлені скарги в усі інстанції.

15.08.08 в інтересах Володимира Вородая (а також Олександра Перести) я звертався до Вас із проханням про порушення кримінальної справи, і не дивлячись на те, що управлінням внутрішньої безпеки була ініційована перевірка, викладених у моїй заяві фактів від 15.08.08, все одно останніми днями намітилась негативна тенденція.
Вородай став отримувати телефонні дзвінки по мобільному телефону з прямолінійними погрозами, із погрозами навіть його вбивства у випадку, якщо він не відкличе свою заяву до транспортної прокуратури, подану проти тих працівників міліції вокзалу, які влаштували його побиття. Але про це – докладніше.

Одна із скарг 15.08.08 була передана особисто мною заступнику керівника міліції Лінійного управління Південно-Західної залізниці у місті Києві. В цей день я залишив цьому міліцейському начальнику копію скарги (яку ми збиралися подавати Карпачовій).
В цій скарзі був зазначений мій мобільний телефон. Саме після чого почали брутально прослуховувати мій телефон (не дивлячись на те, що я є адвокатом).
Я відчув, що „пробивають„ не тільки мене, але й моїх друзів, колег по роботі, родичів. Почалися дзвінки невідомих осіб на телефонні номери моїх близьких та знайомих (вважаю, що таким чином шукали, „вираховували” Олеся Пересту та Володимира Вородая). Їх таки вирахували. І вже 4-5 вересня 2008 року потерпілому від катувань Володимиру Вородаю почали телефонувати на мобільний телефон із „закритого номеру” невідомі особи і вимагати аби він забрав (відкликав) свою заяву із транспортної прокуратури міста, інакше – в нього 100% з’являться проблеми зі здоров’ям...

Отже, цілком очевидно, що до побиття Володимира Вородая і Олеся Перести був причетний особисто заступник начальника лінійного управління міліції залізничного вокзалу. Тому що під час нашого відвідування райвідділу 15.08.08 (разом із журналістами телеканалу 1+1) і розмови із зам.начальника райвідділу випадково з’ясувалося, що до побиття Володимира Вородая і Олеся Перести причетні не тільки рядові працівники міліції, але й керівний склад лінійного управління, а саме – заступник начальника ЛУ міліції Центрального залізничного вокзалу в Києві (його кабінет знаходиться на 2-му поверсі, справа по коридору – 4-ті чи 5-ті двері). Доказом цього є відео (яке може бути надане нами по Вашому запиту), яке було знято журналістами телеканалу 1+1, де видно, що під час зустрічі з заступник начальника ЛУ міліції, метою якої було отримати коментар від працівників міліції, Олесь Переста впізнав останнього і прямо вказав на нього, що саме він застосовував побиття і „рукопрікладство” до Перести).
Вважаю, що побиття затриманих та амін.арештованих особами керівного складу МВС (на рівні заступника начальника райвідділу) – є не тільки неприпустимим і аморальним, але й вдвічі суспільно-небезпечним, через те, що підлеглі починають брати приклад зі своїх командирів. Який приклад надає заступник начальника ЛУ міліції своїм бійцям?
Вважаю, що дане беззаконня на центральному Київському вокзалі необхідно зупинити.

Вважаю, що несанкціоноване прослуховування мого мобільного телефону працівниками міліції вокзалу – є не тільки випадком грубого втручання в роботу адвоката (і в моє приватне життя), але й навіть більше. Це становить небезпеку для життя та здоров’я моїх клієнтів – Олеся Перести та Володимира Вородая.

Вважаю, що ті офіцери міліції, що перебувають під слідством по цій справі, повинні бути негайно відсторонені від виконання службових обов’язків (принаймні тимчасово – до кінця розслідування).
Застосування працівниками міліції, які перебувають під слідством (за фактами незаконного поводження, перевищення влади та службових повноважень), залякувань та погроз фізичною розправою до свідків та скаржників –жертв катувань – є, на мою думку, злочином. Вважаю, що є всі підстави для застосування до моїх клієнтів – Олеся Перести та Володимира Вородая – заходів безпеки.

Необхідно відсіяти „зерна від плевел”. Потрібна безкомпромісна, жорстка, принципова позиція внутрішньої безпеки МВС та прокуратури в усьому, що стосується ефективного, повного та швидкого розслідування даних і подібних до цих фактів. Покарання винних працівників міліції, які практикують тортури, катування та знущання над мирними громадянами в своїй повсякденній роботі (необхідно широко застосувати до таких нерадивих працівників не тільки дисциплінарні стягнення, включаючи і звільнень з лав органів внутрішніх справ, але й порушення кримінальних справ – в найбільш серйозних випадках, в таких як цей). Тільки в цьому випадку органи внутрішніх справ зможуть очиститися від „оборотнів в погонах”, нерадивих та непрофесійних кадрів. І тільки тоді звання працівник міліції матиме позитивне забарвлення, асоціюватиметься із Законом, викликатиме повагу та довіру у громадян.


З повагою,
Веремієнко Олег Ігорович,
адвокат
м. Київ, 11.09.2008

P.S. Прошу Вас невідкладно вжити заходів до забезпечення безпеки Олеся Перести та Володимира Бородая (їх телефони можуть бути надані по Вашому окремому запиту).